вівторок, 25 березня 2014 р.

на столі як в голові

Бардак? Ні. Але так думає мама. А я відповідаю їй словами Ейнштейна:  тільки дурням потрібен порядок, генії можуть володарювати над хаосом. Або: мам, це творчий безлад.

Бо це не бардак. Совкові традиції чистоти, як і багато іншого, вже не викорінити з голів покоління наших батьків.

На моєму столі лежить багато деталей, якими я користуюся щодня. Ну не можу я так, некомфортно мені, коли він стерильно порожній. "Мам, ну я ж тут живу" - знов кажу.

Вчора тато мив вікно. Приходжу додому, каже: "доню, я розбив одну річ з твого стола. Зачепив, поки мив вікно, вона впала і..."
 

Він підняв її, не викинув, поклав на стіл. Лежить там побита, дивиться і знає собі, що вже не стане цілою.


*****

Ти рідний, ти можеш заходити в мою кімнату і дивитися все, що лежить на столі. але ти дозволяєш собі більше: бути необережним. розбивати речі з мого стола.



Бо на столі як в голові. Як в серці.

Немає коментарів:

Дописати коментар