[не]написане

І я теж сумую за тобою. Коли особливо сильно, то заварюю турецьку каву. Як зараз. І думаю. Про мене там, про тебе тут, про нас. Які то існують то розчиняються. В моїх думках, в твоїх планах, в нашій реальності. 

[про]ти

Ти як літній спогад в перший день осені.
Ти як мандрівка в країну, про яку тепло думати.
Ти як запах смаженої кави, який спокушає її випити.
Ти як свіжий фонтан у місті мого вічного літа.
Ти як вічний двигун мого тимчасового серця.
Ти як дагеротипна фотографія короткої миті.
Ти як той, кого я ще не бачила, але вже знаю.
Ти як остання сторінка першої книжки.
Ти як основний акорд моєї пісні.
Ти як п'ята струна скрипки з найчистішою квінтою поміж.
Ти як форма і суть її змісту.
Ти як індивідуальний трансцендент.
Ти як стиснутий всесвіт в зернині.
Ти як ніколи і назавжди.
Хто ти?

сірі

Він похапцем докурював другу сигаретку, щоб знову піти всередину. я допивала холодну каву, щоб вона не стала теплою. Лід давно розтанув, краплі поту на його чолі не трималися і починали легенько повзти додолу.

Його сірі очі бачили смерть. І багато болю. Ми говорили про мрії. І про те, що вони досяжні. Ми говорили про людей. І про те, що вони однакові. Його сірі очі такі нетипові.

Він вірить у все. Навіть в те, що я пам'ятаю, як ми танцювали. Він пише книжку. Він пише пісні. Він пише повідомлення. Він дивиться сірими очима. Він ними говорить.

 І мені пора. 

Помаранчева Дівчинка

Вона має від нього дитину.
Маленьку, кучеряву і допитливу. І я тисячі разів уявляла як ми стаємо друзями. Як бачимося в тому великому місті, ділимося проблемами, базікаємо рідною, критикуємо нове чтиво. Бо я ж перечитала всі її проби пера. Вона неймовірна. Тобто дуже справжня. Така, яку б я хотіла мати опліч.
Бо я навіть уявляла як ми зустрілися випадково серед мільйонів них, як одного разу вона зустріла одну дівчину в метро. Але не мене. Особливо шукала її, коли була там. Бо знала: коли поїду туди, обов'язково їй напишу, знайду, зустріну.
Але її історія справжня, а моя фейкова. Її історія - сюжет добротної книжки, а моя - дорога обкладинка дешевого журналу.
І вона, мабуть, єдине, чого б я не хотіла позбутися з цієї історії.
Може колись, одного дня. Перетнемося. Вона ж на моєму перетині. Помаранчева Юля.

ММХ [ мій міжнародний холодильник]

Незвично і сумно мати в холодильнику кожен овоч, фрукт, продукт іншого походження.


Сир французький. Такий французький. Трикутно гострий і покритий плісінню. Не хочу мати справи з трикутниками, окрім як сир і купальник triangl

Манго пакистанське. М'яке і ніжне. Соковите. Скромне. Дешеве. Доступне. Не проїдається.

Новозеландське масло. Називається "якір". Смачне-смачне. Ніби опустило свій якір в дитинство і витягнули трохи смаку звідти.

Американське яблуко. Ідеальне. Марковане. Блискуче. Як американська усмішка. Смачне? Штучне.

Індійські банани. Трансцендентні.

Голандські помідори. Смачні, якісні, дорогі.

Іранські огірки. Напівсмачні. Худі. Інколи трохи підсохлі. Нещасні. Дешеві.

Австралійська капуста. Смачна, далека, біла.

Турецькі сухофрукти. Налиті смаком і сонцем, гарні, лискучі, соковиті. Сильний і справжній їх смак, аж хочеться йому повірити.

Йогурт Місцевий. Знежирений, загущений, без солі чи цукру. Чистий і прямий на смак.

Знаєш, коли я думаю про країни, з яких вони приїхали, мені згадуються мої дні там, або ж люди.

А, ще є персик. Я не знаю який він. Він з України.

і

І він знов приїде
І буде цілувати руки
І клястися
І клястися
І ми будемо темпераментно сваритися

І.....

І все буде тільки так як має бути

сметана

Сметана.

Люба Мирославівна Сметана.

вона взяла мене за ученицю, коли ніхто не хотів за це братися. бо ж я була переростком. бо ж я прийшла записуватися в музичну 1 грудня.

сьогодні прийшла до неї попрощатися

вона принесла цукерки, а я індійські подарунки.

слухала мене, розповідала про себе.

між нами - три покоління і десятки років.

але суть не в тому

людина, що збудувала мене як особистість

що в мою свідомість втиснула безмежний світ музики

вона неймовірна і геніальна, чутлива і душевна. вона - уособлення справжньої жінки у всіх її аспектах і проявах

тримала мою руку, обіймала і бажала щастя

нехай буде щасливою

а я ще приїду

2009